Сипле літо черешні доспілі,
Мов коралі червоні до ніг.
Ароматом замріяних лілій,
Білих-білих,як вранішній сніг,
Теплий ранок приходить до хати
І нечутно сідає за стіл,
Щоб журнали старі погортати
Й переглянути кілька листів,
І попити гарячого чаю.
А десь там я щодня на столі
Серед мотлоху сум свій лишаю
І свої незліченні жалі.
Може ранок мій смуток сховає,
Може чимось зарадить мені?
Ну а він,посміхнувшись,зникає
Світлим зайчиком десь у вікні!
бачу, ви на сайті. Чарівний ваш ранок. і космини на малюночку. цей вірш -- зразок вашого унікального світобачення, світосприйняття і здібності світовідтворення -- вашого таланту. Милуюся і вами і вашим ранком живим.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так,Валю:то увійду на сайт,то зникну на деякий час...Як і Ви(теж мабуть заклопотані щодня?)Вдячна Вам за такі теплі і світлі слова!.. Ваш "Вальс"-просто неперевершений!