захлинайся молитвами
спраглих вокзалів
відпускай закіптюжені
відблиски скла
так щоб проліски
розцвітали між твоїми
лопатками і весна
була твоянемоя
занотовуй на шкірі
кожен порух дерев
і падіння променів
швидкоплинний потік
проклинай на сьогодні
на майбутнє вперед
наш бог має безліч
причин для зради повір
задихайся від
псевдопоглядів кволих
злет і одразу ж швидке
падіння під товщу
не всотуй будь ласка
цієї антилюбові у вени
бо в соте як сонні мурахи
пробігатимуть довше
на твоїх волосинах вони
будуватимуть світ
відчиніть вікна між
розіп'ятим навхрест небом
бо важко дихається
лід зачерствілий на стінах стоїть
і весна вже пробігла повз нас
по хрустких суглобах дощем
а давай зіграємо в покер?
чи можливо ще одну цигарку на двох?