Сніг прикривав весняні перші квіти.
Не зломлена душа – закам’яніла.
Зламав горіх напівзамерзлі віти,
Аби весна у серці не зотліла.
Воно нічо, що серце кам’яне.
На те вода, щоб камінь той точити.
Буде весна, і сонце розцвіте,
Щоб вічно у коханні жити.
А час іде, він завжди у дорозі.
Щось вже минув, когось ще не зустрів.
Комусь по радості, а іншим по тривозі,
Щоб ти у мені каменем розцвів.