Трохи б тепла і сонця на відболілу душу,
Й любові ніжний пагін із серця проросте…
Трохи б добра в долоні і щедрості краплину,
Щоб зважити всю гідність на терезах життя.
А ще би крихту щастя, щоб павутиння смутку,
З усіх куточків дому повимітати геть!
І волі,
Волі,
Волі
Та пресвятої віри
У благодать небесну, як совісно живеш...
А ще б везіння трохи, а , може - невезіння,
Щоб за ім’ям людини не було лиш ім’я…
А ще б святої справи, довершеності слова,
Уміння і горіння – спочатку й до кінця!