Нам разом не судилось бути,
Бо друга дана долею тобі.
Чому тобі не можу я забути,
Як познайомились ми навесні?
Квітами і трави - то є свідки
За зустріч цю я вдячна долі.
Любов прийшла не зрозуміло звітки
І обминула нас поволі.
Не можу я тебе любити,
Бо не належиш ти мені.
Я далі буду собі жити,
А ти вернешся до сім'ї.