Коли не було України й Росії,
Коли ще держава була Візантія,
І златник з красивим рельєфом робили,
Служебки царів усі гроши “ловили”
З’явився в цей час
На світ славний князь.
Була в нього дуже хоробра дружина,
Й захватило їх військо великі країни.
А князь мав розвагу на коні скакать,
На іподромі міг сім разів перемагать.
Та ще і розумним був князь,
Міг фоліант за раз прочитать.
І народ від царя манери забрав,
Завжди честь й повагу він поважав.
Цей народ фаворитом Землі міг би бути,
Якщо б ці манери він зміг не забути.
