Не почуті, не бачені світом
Мої ніжно-фіалкові сни.
Не обвіяні подихом вітру,
Не торкались кришталю – води.
Не розказані горам Карпатам,
Не обпечені сонцем ясним.
У ночі лиш приходять до хати
Мої ніжно-фіалкові сни.
Не тривожать нікого крім мене,
Не показують своїх картин,
Тож, - що снилось? - питати не треба,
Cни мої, до останніх хвилин.