Кожен новий день починається зі сходу сонця. І навіть якщо ми не можемо спостерігати це щодня, знаємо точно – сонце зійшло. Освітило землю. І все поволі починає просипатись зі сну, бо прийшов ще один новий, не схожий на всі попередні, день.
І десь зовсім не далеко зі сну просипаєшся і Ти. Виглядаєш у вікно, щоб вже наперед знати, що одягнути сьогодні, спрогнозувавши ясну чи похмуру погоду. Проводиш лише пару хвилин вдома, і відлік пішов…Як кожна зайнята людина ти їдеш на свою роботу, де в метушні, щоденних справах, з новими зустрічами, зі свіжими ідеями, в переживанні, в радощах чи смутку пробігає до кінця Твій робочий день. Та Ти ніяк не поспішаєш додому. Для Тебе час з 9:00 до 18:00 продовжується і після 19:00. Ще пару не вирішених справ, ще пару дзвінків, одна дві зустрічі, і Ти їдеш з одного кінця міста в другий. Та як не як, день завершується, сонце вже ж давно зайшло. І нарешті ти їдеш додому. Ти лягаєш спати та на думці в тебе одне, що і хто Тебе чекає завтра, що не встиг зробити сьогодні, і чи буде падати дощ зранку?
Все це я знаю тільки напевно, просто здогадуюсь, бо в більшості зайнятих людей цей день саме так і проходить. Та я знаю точно, що колись, можливо на ці вихідні, можливо через одні ти згадаєш про мене і задзвониш. Запитаєш як справи, що нового, чи маю бажання зустрітись? «Так! Маю!», - звичайно я так відповім і ми зустрінемось. Ти подаруєш мені ту годину, чи дві Твого часу. І це майже все, що мені потрібно, бо отримати більше я і не зможу…
Можливо зовсім скоро початок свого дня ти будеш зустрічати не сам. Проводитимеш дома все більше і більше часу зранку. З думкою про когось йтимеш на роботу. І після 18:00 поспішатимеш додому, не відволікаючись на не до кінця вирішенні справи сьогодні, бо там вже давно на Тебе чекають…
Так, я хочу, щоб так було, хочу і бажаю Тобі лише найкращих днів і найкращих ранків. Побільше сонця і тепла в домі, навіть тоді, коли ми не спостерігаємо його схід. Впевненості в завтрашньому дні і приємного відчуття спокою. А що ще можна побажати Тій людині, з думкою про кого починається мій, похмурий чи ясний, але завжди новий день.
ID:
184430
Рубрика: Проза
дата надходження: 16.04.2010 21:46:37
© дата внесення змiн: 16.04.2010 21:46:37
автор: Joliean
Вкажіть причину вашої скарги
|
