І не питай, чому не усміхаюся,
І не питай, чому така сумна...
Я в сподіваннях часто помиляюся,
Хоча зовсім, здається, не дурна.
І не питай, від чого серце крається,
І не питай, чия у тім вина...
Таке, коханий, інколи трапляється,
Коли чекаєш те, чого нема...