Что в имени тебе моём?
Оно умрет, как шум печальный
Волны, плеснувшей в берег дальный,
Как звук ночной в лесу глухом.
Оно на памятном листке
Оставит мертвый след подобный
Узору надписи надгробной
На непонятном языке.
Что в нем? Забытое давно.
В волненьях новых и мятежных,
Твоей душе не даст оно
Воспоминаний чистых, нежных.
Но в день печали, в тишине,
Произнеси его тоскуя;
Скажи: есть память обо мне,
Есть в мире сердце, где живу я…
* * *
Що в імені тобі моїм?
Воно помре, як шум сумний
Тих хвиль, що линуть в далечінь,
Як в тиші лісу звук нічний.
Воно на пам’ятних шляхах
Залише мертвий слід, подібний
Узору на плиті могильній
В незрозумілих нам словах.
Що в ньому? Сива давнина.
В емоціях нових, бентежних
Твоїй душі не дасть вона
Вчорашню чистоту і ніжність.
Але в день тихий хай твоїм
Печальним голосом озветься,
Що дух мій в світі має дім,
Що я живу в чийомусь серці...