Страшні слова
У ції дні, коли нема нікого близько,
Твої слова викочуються з губ,
І на душі тоді так слизько
Єдиний ти з сотнею убивчих туг.
Коли слова преповнюють тебе,
Коли нема, кому Ії проказати,
Так хочеться комусь сказати,
Комусь сказати хочеться в цей час.
У світі зла живемо безтурботно ми.
У світі зла де сонце вже не світить,
У світі зла де вже не ходять діти,
У світі зла живемо ми в цей час.
Годинник б’є без четверті дванадцять,
Його робота тихо побивать.
В людини є також своя робота:
Любить людей, жаліти їх і не вбивать.
Коли слова переповнюють тебе,
Коли нема, кому Ії проказати,
То не кажи, як я оці слова,
Бо так не хочеться себеє убивати.
