Чула, що ти життя владнав,
Іншу ти знайшов, заміж взяв.
Збулись мрії, і в сім’ї
маєш те, що я не дала тобі.
Друже, не соромся,
Стримуватись ти ж не звик
і ховати щось в собі.
Не люблю з’являтися
незвано й негадано,
Але я прийшла, і хочу все одно,
Щоб мені у очі глянув ти, і знав -
в житті моїм не все скінчилось.
Ще когось, як ти, я знайду,
А тобі в житті бажаю ладу-у-у.
Та мене не забувай
І слова свої згадай:
«Любов принести може щастя,
а може біль.
Любов принести може щастя,
а може біль».
Час так летить, і ще вчора
щастям сяяли наші серця.
Виростали ми у тумані снів,
У полоні мрій і солодких днів.
Не люблю з’являтися
незвано й негадано,
Але я прийшла, і хочу все одно,
Щоб мені у очі глянув ти і знав –
в житті моїм не все скінчилось.
Ще когось, як ти, я знайду,
А тобі в житті бажаю ладу-у-у.
Та мене не забувай
І слова свої згадай:
«Любов принести може щастя,
а може біль».
Ніщо не можу зрівняти з цим,
Біль і помилки - це спогадів дим.
Хто міг би знати, що це так гірко на смак?
Ще когось, як ти, я знайду,
А тобі в житті бажаю ладу-у-у.
Та мене не забувай
І слова свої згадай:
«Любов принести може щастя,
а може біль».
Ще когось, як ти, я знайду,
А тобі в житті бажаю ладу-у-у.
Та мене не забувай
І слова свої згадай:
«Любов принести може щастя,
а може біль.
Любов принести може щастя,
а може біль».
