На вечірках повний «Ах»,
Все без страждання і без мук,
І нічого не бентежить кров.
Я дівчина – «для розваг»,
Знов телефон, та в двері стук,
Це любов! А чи це любов?
Раз-два-три, раз-два-три – п’ю!
Раз-два-три, раз-два-три – п’ю!
Раз-два-три, раз-два-три – п’ю!
П’ю, допоки лік не втрачу!
Під небеса я на люстрі лечу, я на люстрі лечу,
Я так живу, ніби завтра вже не прийде, завтра вже не прийде.
І через ніч наче птаха я лечу, сльози вітром сушу,
Під небеса я на люстрі лечу, я на люстрі лечу.
За життя я щосили держусь, понад прірвою вниз не дивлюсь,
Буде повним стакан – ясна річ, я протриматись маю цю ніч.
Порятуйте, я ледве держусь, понад прірвою вниз не дивлюсь,
Буде повним стакан – ясна річ, я протриматись маю цю ніч.
Тільки цю ніч…
Зранку я, не в собі,
І треба йти, тікати звідси,
Раз у раз, ось вона – ганьба.
Раз-два-три, раз-два-три – п’ю!
Раз-два-три, раз-два-три – п’ю!
Раз-два-три, раз-два-три – п’ю!
П’ю, допоки лік не втрачу!
Під небеса я на люстрі лечу, я на люстрі лечу,
Я так живу, ніби завтра вже не прийде, завтра вже не прийде.
І через ніч наче птаха я лечу, сльози вітром сушу,
Під небеса я на люстрі лечу, я на люстрі лечу.
За життя я щосили держусь, понад прірвою вниз не дивлюсь,
Буде повним стакан – ясна річ, я протриматись маю цю ніч.
Порятуйте, я ледве держусь, понад прірвою вниз не дивлюсь,
Буде повним стакан – ясна річ, я протриматись маю цю ніч.
Тільки цю ніч…
Тільки цю ніч…
Я протриматись маю цю ніч, протриматись маю цю ніч,
Тільки цю ніч, тільки цю ніч…
Я протриматись маю цю ніч, я протриматись маю цю ніч,
Протриматись маю цю ніч,
Тільки цю ніч, тільки цю ніч…
