́Друга частина дiалогу зi смертю...
...ходіме, смерте! Слава Україні!...
А світ "Героям слава" відказав.
Друга частина діалогу зі смертю...
...Ну от тепер усі ми побратими!
І ким тебе до мене записать?
Оркестром, що басами гуркатиме,
Або кобзарем - янголів ховать.
Мені і тут і там! - завжди робота.
Невпроворот. Халепу прибирать.
Запрягся в автомат, й тягну в три пота,
Тепер БеКа-шку будеш подавать.
Відомо! В тебе часу геть замало.
Смерть на війні - ну просто нарасхват.
І сонце геть за обрій не лягало б
Якби його не брав з собой солдат.
Бо він не знає де він завтра буде!
Чи тут, чи там? Чи може геть ніде?
Ніхто ніде вояка не осуде,
Туди за Батьківщину хто іде.
Оте "ніде" - це просто спогад з раю!
Бо ТАМ всі забаганки - не дарма.
БеКа-шки - вдосталь! Палива - без краю!
І там накосим орків з усіма.
А як заклинить зброю - не халепа!
Держак лопатний також підійде!
Солдатська Доля зовсім не дурепа,
У лантуху сюрпризи ще знайде!
Козак =GrafBorisfen=
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026946https://stihi.ru/2024/11/20/6882
Замислилася смерть, скубнувши стріху.
От ви фсі Українці - козаки!
Придумали ся Ґерць - шалену втіху.
Мені тягнуть БеКа вам - не з руки.
Я вже і так на вас марную часу
Беру я тільки обраних - святих.
Із козаками смерті переплясу
Для смерті - це за щастя і не гріх.
Найкращим воям буде нагорода
Палка велика сонячна медаль!
Веселка - стрічка, небосхил - свобода!
А замість коня - знищений моSкаLь.
Служитимуть вони йому до скону,
Не вешталися щоб в чужім краю!
Нічний дитячий горщик як корону
Імперскому най буде вороб'ю.
Ота потвора їхня двоголова
Заткнецця й зникне в прірву навіки.
Не буде язика, а стане Мова!
Здобудуть славу й мужність вояки.
