* * *
Осіннє кохання – весняні надії
нам золотом шиють наряд до зими.
Бурштиновий одяг, аж серце радіє,
по вохрі за руки ступаємо ми.
Осіннє кохання – гірчить полинами,
втім, пам’ять багата на спів солов’їв.
Вгостить теплим віршем, потішить піснями,
бодай виднокруг від снігів засивів.
Осіннє кохання – в характері, в спорах
стійка рівновага і стриманість дій,
помірний азарт і задумка прозора,
бо душами щирі і ще молоді.
Осіннє кохання – співзвуччя змін року,
і вдома погода, й здоров’я нівроку.
