Можливо гроза зазиває тебе підійти
І закинути погляд у море зеленого шуму,
Чи світло небес розплітаючи стрічки з-під хмар
Зазирає в кімнату рядками живих поезій.
Ти читаєш немов стенограму схвильованих снів
Де записаний спалах напевне зринає минулим,
І ти вимовляєш її велелюбне ім’я,
У кімнаті грози потонувши в зеленому шумі.
15.07.2023
