1.
Чи краще підлим учуватись, ніж у повазі?
Якщо ж таким не бути, то дорікнуть тобі,
Й насолода втрачена навік в такому разі,
З пихатістю вважають всі дурні у голові.
По нашим дуже скромним чи сміливим відчуттям?
Ні, за думками інших цих, чи безгрішних всіх!
Навіщо їх брехливим, втраченим і злим очам
Розпещувати, чи прославляти підлий гріх?
Вітати чи мою нестримну і гарячу кров,
Чи говорити варто про мої місця слабкі,
Щоб шпигунам всім бути слабшими все знов і знов?
Я добре думаю, та потрібні злі чутки.
Ні, я такий, який я є! А судді всі криві,
Коли я буду знов прямим, давно в них душі злі
2.
Коли не підлий ти, то терпиш пересуди.
Коли повинен ти не так, як жити хочеш,
Повинен так, як вимагають, мають люди
На інший погляд хижих й корисливих очей.
Могли б мої хвалити блазні хвилювання
Чи осуджувати поверховість дій, коли
З їх точки зору зло – добро в моїм сприйманні?
Я зараз є – як є. Й стріли направлять вони
В мої тенета ,- не сплять ті рушії війни,-
В солодкий гріх, чим примножують гріхи свої:
Я може, рівний, - криві ж вони,чи праві ми?
Не розумом засуджувати хід й справ моїх.
Поки невірно, - на землі всі люди злі,
В пекельнім злі живуть і злом народжені.
