Правда, що ріки рили рилами як свині,
Підкопували береги, вони, здавалось,
Булькочуть тихо в брюхах сонних улоговин,
Що згущує повітря дихання свиняче
І дихання неперетравленого літа,
Обтяженого гуркотом раттаполаксу**,
Що чоловік, який звів хижину, засіяв
Це поле й доглядав його доволі довго,
Не знав ніяких фантазійних забаганок,
Що з часом його безбарвні, висушені дні
Стали гротеском на підритий рилом берег,
На сонні улоговини і раттаполакс,
Ніби вони жили в засушеній істоті,
Кормилися як ці свиноподібні ріки,
Доки пливли до моря, до морського гирла.
Воллес Стівенс заперечив зменшення довжини заголовка. "Якби, наприклад, ви скоротили назву заголовка й назвали його "Жаби їдять метеликів", це мало б ефектний вигляд, що мені б не сподобалося". (Wallace Stevens Letters of Wallace Stevens, To Gilbert Seldes P.225)
* Раттаполакс (rattapallax) - цього вигаданого Стівенсом слова немає в жодному словнику. Він ніби пропонує дати волю своїй уяві.Wallace Stevens Frogs Eat Butterflies. Snakes Eat Frogs. Hogs Eat Snakes. Men Eat Hogs.
It is true that the rivers went nosing like swine,
Tugging at banks, until they seemed
Bland belly-sounds in somnolent troughs,
That the air was heavy with the breath of these swine,
The breath of turgid summer, and
Heavy with thunder’s rattapallax,
That the man who erected this cabin, planted
This field, and tended it awhile,
Knew not the quirks of imagery,
That the hours of his indolent, arid days,
Grotesque with this nosing in banks,
This somnolence and rattapallax,
Seemed to suckle themselves on his arid being,
As the swine-like rivers suckled themselves
While they went seaward to the sea-mouths.
Знавці творчості Стівенса вважають це вигадане ним слово жартом. Навряд чи алебарда навіть на колесах ( ) вписується в паралелі між риттям берегів рікою і риттям поля чоловіком в дорозі до вічного моря.
Гречно дякую за цікавий коментар . З інтересом поблукала по нових сторінках інтернету, які могли б пролити світло на значення загадкового rattapallax.
Діти першого класу знають, що дератизація - це знищення гризунів, і що пацюк - це Rattas. То вони скажуть, що раттаполакс - це пацюк, що літає.
Дякую за цікавий поворот до розуміння цього вірша.
Взагалі поллакс - це вид зброї, типу алебарди, а ратта - колесо називалося так у вікінгів, наскільки я знаю.... 
) вписується в паралелі між риттям берегів рікою і риттям поля чоловіком в дорозі до вічного моря.
. З інтересом поблукала по нових сторінках інтернету, які могли б пролити світло на значення загадкового rattapallax.
Дякую. Мені теж все ще цікаво розбирати поетичні головоломки..
