Спекотно... Тиша... Сплять тварини...
Йдуть місяці, летять години...
І знову попіл на душі,
Подзвонять лиш товариші.
Коли ж прийде духовна злива
І принесе життя щасливе?
У кожного - свої думки...
Зустрівся б з ними залюбки!
І оживив би їх навколо,
Щоб подолать сумне те коло,
Щоби летіти, а не йти,
Туди де тільки я і ти...
На жаль, такого не буває,
В повітрі профіт лиш літає!
І знов пливуть сумні думки -
Духовне зникло навіки!
Ребрик С. В.