Життя так швидко пролетіло,
Що й озирнутися не встиг.
Уже боліти стало тіло,
А ще зробити все не зміг.
Не зміг багато заробити,
Досягнувши крутих посад.
І хоч у мене є вже діти,
Ще й хочу посадити сад.
Чи то, насправді, сад вишневий,
Чи сад в думках моїх сумних,
Щоб відбулося все миттєво,
І ворог щоб пройти не зміг.
Щоб досягли ми Перемоги
І ворога розбили вщент.
А потім, щоб всі мали змогу
Отримати такий момент:
Садок вишневий біля хати,
І синє небо, і поля,
І мирна, вільна Україна,
Бо то є все моя земля.
А ще бажаю українцям:
Цініть сім'ю, себе цініть.
За це наллємо всім по вінця,
Адже життя - всього лиш мить...
Ребрик С. В.
