Т И Ш А
У ночі канва щільніша, терпкіший повітря смак.
Зі мною щоночі тиша – спокійна, глуха, німа.
Мережка нового вірша плете особливу суть.
Моєю рукою тиша малює свою красу.
Від місяця ніч видніша, промінчик проліз крізь тюль.
Моїми думками тиша вимірює час і пульс.
Над ранок мовчанням глибша, сни винесла за дужки.
Моїми очима тиша у Космосі тче стежки.
Світанок. І тиша інша гаптує для дня канву…
Й ніяка вона не тиша, якщо народився звук.
18.08.2018
