*****
Нині я з тобою
З темною журбою,
Бо війна триває
Й серце розриває
На дрібні частини
Без жалю краплини,
Душу ссе, неначе
Змій, і гірко плаче
Душенька легкая.
Йде війна важкая
Цілі ночі й днини.
Місяці – години.
Місяці – мов роки,
У війні, та кроки
Миру вже я чую.
Мир іде. Лихую
Цю війну він спинить,
У собі розчинить,
Наче цукор в каві.
І тоді ласкаві,
Світлі, незвичайні,
Добрі, надзвичайні,
Чисті, мов світання,
Думи й почування
Прийдуть. Всі ми з ними
Будем життьовими
Стежками на цьому
Світі йти. На ньому,
Доки будем жити,
Буде нам щастити.
Євген Ковальчук, 20. 01. 2023
