*****
Ой, не журися, серце, так
За Україну-мати,
Адже стиснувши у кулак
Біду, її солдати
Здолають лютих ворогів,
Які на нас напали.
Як кожен з них би не хотів,
Та дух наш не зламали
Вони й ніколи у житті,
О серце, не зламають.
Часи ці дуже непрості,
Та ворогів здолають
Солдати, що кохають край,
В якому народились,
І покладуть війні цій край,
Де їх усіх зростили
Й який повік, повір мені,
Не кинуть на поталу.
Так, вкрай важкії ції дні
І ночі, та помалу
Солдати переможну мить
В війні цій наближають.
І певен я, що пощастить.
Всіх ворогів здолають
Вони. І, серденько, радіть
Ти будеш із душею.
А сонце миру буде гріть
Ласкаво, над землею
Яскраво сяючи, весь вік,
Адже війни лихої,
Як ця, не буде вже повік,
А мужнії герої,
Які за світле майбуття,
На жаль, уже назавжди
Поклали в ній своє життя,
У серці будуть завжди.
Євген Ковальчук, 16. 01. 2023
ID:
1014949
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Громадянська (патріотична) лірика
дата надходження: 06.06.2024 22:24:05
© дата внесення змiн: 06.06.2024 22:24:05
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
