Хто розмовляв з тобою ще в утробі?
Хто перший крик почувши обійняв?
Хто посміхавсь тобі при кожній спробі,
До поки слово Мама ти сказав?
І все життя крокує вона поряд,
Мов ангел охоронець на землі.
Вуста шовкові і ласкавий погляд,
Свою любов присвячує тобі.
Вона твоїм досягненням зрадіє
І буде сумувати, як і ти.
Бо Мама усе знає й розуміє,
Шепочучи ранкові молитви.
Не забувайте Мамі подзвонити,
Коли дорослі й стали на крило.
Не забувайте хто навчив любити,
Відчуйте серцем Мамине тепло.
Цінуйте мить до поки Мама з вами,
До поки вона є, то ви дитя.
Дарована самими небесами,
Нести любов в продовженні життя.
12.05.24р. Олександр Степан.
