Упаду-порину в флору,
З головою, з тим, що в ній,
У віночку, для декору,
На маківці дивних мрій…
Обрій, небо ми замінять
Стовбурів кремезних стіни,
Верхи крон, лапасте гілля,..
Ліс - магічне божевілля…
Тут арідник править всім -
Мало добрим, більше злим,
Лісовик пасе маржину,
Та всім плутає стежину,
Мавка-нявка всіх полонить,
Та Чугайстер всіх боронить…
Тиша-шепіт над верхів′ям,
Під листом старим і пір′ям,
Копошиться мікросвіт,..
Ліс - то дивний алфавіт,
Хто його знаків не знає,
До сих пір ще там блукає…
Чудовий вірш! 
