*****
Час кінець покласти всьому,
Що несе нам зло лишень,
Щоб всі ми на світі цьому
Одне одному щодень
В серце кожної людини
Тільки добрі почуття
Сіяли, немов зернини,
Упродовж всього життя,
Що тече, немов рікою,
У майбутнєє щомить,
Що будуємо з тобою
Ми, щоб в нім щасливо жить.
А чи будемо щасливо
Жити в нім, покаже час.
Знати ж кожному важливо,
Що залежить це від нас.
Хто усіх сил докладає,
Щоб до успіху дійти,
Той його із часом має.
Може, «той» – це саме ти.
Хай, можливо, не щоразу
Все виходить, як жада
Кожен з нас, і не відразу,
Зовсім це ще не біда.
Варто тільки не здаватись,
Склавши руки в тую мить,
Треба лиш як слід старатись,
І невдовзі пощастить.
Адже той лиш, хто працює,
Власне щастя віднайде́,
А хто тільки ледарює,
Ввік до нього не прийде́.
Буде в світі лиш тужити
Той, хто байди буде бить.
Щастя треба заслужити,
А для цього слід робить.
Євген Ковальчук, 11. 12. 2020
ID:
1012288
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 01.05.2024 22:07:33
© дата внесення змiн: 01.05.2024 22:07:33
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
