***
Полетять від надгробій пташки в далечинь,
Відштовхнуться від пам'яток плинних жалоб.
Світу білому рівні - апостол учінь
Й ремісник рядовий, оцінити їх щоб.
***
Капуциновий сум, бразолійнова вись.
В черзі крицевих будень людина зника.
Блиск пурпурного одягу - гаврик підвівсь,
Вглиб у юхтову сушу – знесила рука.
***
«Жде барвінковий край» - цей пароль застарів,
Бродять комедіанти у матриці Суть.
Хтось запнеться, хитнеться та нишкне у рів,
Непохитні віряни світанком підуть.
