*****
Війна, яка у нас іде
І серце розрива
Нещадно, все-таки пройде́,
Хай скільки не трива.
Я певен в цьому на всі сто.
В цім певні ми усі,
Адже ми сильні, як ніхто.
Мине війна. В красі
Своїй усій прийде́ до нас
Такий жаданий мир
І буде в нас він повсякчас.
В його солодкий вир
Потрапимо ми всі у мить
Цю чарівну таку,
І серденько, яке щемить,
Недоленьку гірку
Зазнавши, буде лиш радіть,
Неначе немовля.
Не буде більш повік гудіть
Від вибухів земля,
Де ми із вами живемо.
До миру й ми дійде́м,
Бо ми до нього ідемо,
А не його лиш ждем.
Він буде в нашому краю.
Ми будемо з ним жить
Усі, неначе у раю,
Кожнісінькую мить
Свого єдиного життя
На світі цім земнім,
Бо, як мине, то вороття
Не буде більш на нім.
У мирі житимемо ми,
Нащадки наші – теж
І будем щасними людьми.
Не буде щастю й меж.
Євген Ковальчук, 28. 11. 2022
