*****
Ворогам не здаємося.
З ними ми, всіх сил
Докладаючи, б’ємося.
Мирний небосхил
Прагнемо ми повернути
В свій коханий край,
Щоб щасливими в нім бути
Вік. Війні цій край
Все ж настане. Перестане
В нас вона іти.
Вже її навік не стане.
Я, вона і ти,
А також всі наші діти
Будемо весь вік
Свій життю лише радіти,
Бо війни повік
Вже не буде. Певні в цьому
Ми усі в краю
Ріднім. Житимемо в ньому
Ми, мов у раю,
Доки буде серце битись.
Більш не будем ми
З ворогами тими битись.
Щасними людьми
Будемо, адже всміхатись
Буде доля нам.
Ми ж всі будемо старатись
Те робить, щоб храм –
Край наш – завжди жив у згоді,
Злагоді й теплі
І на заході, й на сході –
Всюди, про жалі
Всі навік умить забувши,
Щоб ввік не тужить,
Перемогу ту здобувши,
Що й не оцінить.
Євген Ковальчук, 28. 11. 2022
