Доле нещаслива,
Йди за небокрай!
Доленько щаслива,
Йди в наш рідний край!
Ми тебе чекаєм.
Ми тебе ждемо.
Ми тебе бажаєм.
Ми не стоїмо.
Ми не здаємося
Доленьці лихій.
З нею ми б’ємося
Всі, вступивши в бій.
Ми її долаєм
Силами всіма
Й віримо ми, знаєм
Те, що недарма,
Бо, коли здолаєм,
Покладем їй край,
То ми привітаєм,
Як прийде́ш ти в край
Наш, тебе і будем
Із тобою жить,
А її забудем,
Щоби не тужить.
Лиш, щаслива доле,
Молимо, прийди.
Серце охололе
Кригою біди
І душа окута
Нею теж цілком.
Ця біда розкута.
Ти ж своїм теплом
Розтопи сміливо
Всю її умить,
Щоби сталось диво, –
Вік з тобою жить.
Євген Ковальчук, 29. 09. 2022
