***
На ясно-сірих хмарах
Вночі прилинув білий сніг,
До змерзлих листопадних ніг,
На землю падав так, як міг, -
Окам'янів в обмарах.
***
Сумують ворони -
Оголені крони.
В повітрі листочки
Пливуть собі мовчки.
***
З Вищого веління -
Час листопадіння,
Неповторне в русі,
Манить у спокусі
Шоу небувале,
До землі припале.
***
Зірвалась віхола на листопадному подвір'ї,
І, претендує, що зима -
Запізно гратися сніжинками у надвечір'ї,
Коли удома не сама…
***
Сяє місяць в осмуті свічею,
На землі - плетениці-позлітки.
Не жени серце осені з клітки,
Не колошкай опівночі фею.
дякую, удосконалюванням немає меж!
Гарно і влучно! 
Гарно!
