На що ж так жаліються, мешканці пекла?
Їх не бентежить киплячий казан,
Лише одно, бідолашним, нестерпно
Думка про те, як живеться «хохлам».
Думка, що хтось не існує - живе
Їх на шматки розриває
Заздрісне, збочене, жлобне, гниле
Помсти та крові жадає.
Не пощастило з сусідом той що?
Треба нарешті збагнути -
Вибити просто з рашистів лайно,
Всіх за паркан і забути -
Не вийде нажаль, бо було вже не раз,
Ще скільки життів треба скласти,
Щоб зрозуміти, що хворі на сказ
Не мають уяви про щастя!?
Все на що здатні - лише заражати
Ширити пошесть по світу
Кого в ізоляцію та лікувати,
Не виліковних - спалити!!!
Чую хтось пікає, що не гуманно
Знаєм і цю ми породу
Базікалам ляпати це притаманно
Про клімат та дику природу,
Про бідних китів та потепління,
Перенаселення, пізнє старіння…
Дивно, що війни чомусь не бентежать!?
Нам дивуватись! Саме їм і належить
Гасло «борімося нумо за мир»
(Схоже, що Марс - не Ісус їх кумир)
«Мир» «боротьба» - протилежні поняття
Тільки для них це чарівне знаряддя
Знають, що лохі задарма ковтнуть,
А хитодупі лохам продадуть
Їм аби бити або вбивати
Для них норма красти і, звісно, брехати.
Сенс існування і сенси життя -
Це різні за значенням два поняття
І незбагненно для їх розуміння
Хоча я про що!? Тож ці хтиві створіння
Не те що тупі - вони просто нездатні
Щоб не робили завжди пасуть задніх…
В мене лише є одне запитання:
Коли світ збагне, що лише покарання
Змусить усіх недоумків - жлобів
Всіх лайнометів та хитрих щурів
Зникнути раз і назавжди або
Писок стулити і сісти на дно
З тим розумінням, що більше ніколи
Історія бігти не буде по колу!!!
