*****
Тримаю кулаки за тих,
Хто ворогів долає,
Щоб злісний шал навік затих,
Що їхнє серце має.
Та ні, у ворогів нема
У грудях серця то́го,
Як і душі. Сама пітьма.
Немає більш нічого,
Адже без краплі співчуття
Все нищать і ламають
І найдорожчий скарб – життя
Жорстоко відбирають
І у дорослих, і в дітей,
І в молодих, і в літніх.
О, світе, чом же дав людей
Таких ти несусвітніх?
Але ми сильні, стоїмо
Всі, їм не здаємося
Й кінець війні покладемо.
Хоробро ми б’ємося
За Україну – рідний край
І волю, і свободу,
Бо любимо її ми вкрай.
У нашого народу,
Як в жилах кров, тече палка
Любов лише до неї,
Адже вона одна така,
Що, наче орхідеї,
Цвіте навкруг і в серці теж
Нестримано красиво.
Й любові цій немає меж,
Бо Україна – диво,
Красу якої описать
І слів не вистачає.
Таких слів і не підібрать,
Бо в мові їх немає.
Євген Ковальчук, 19. 10. 2022
ID:
999951
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Громадянська (патріотична) лірика
дата надходження: 01.12.2023 21:16:47
© дата внесення змiн: 01.12.2023 21:16:47
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
