Чи слід думки та почуття
В умі й душі тримати
Впродовж всього свого життя,
Чи треба їх пускати
Із них, неначе пташенят
Із кліток, на свободу,
В міцні обійми рученят
Свого ж таки народу?
Потрібно їх пускать, однак
Лиш тільки позитивні,
Аби життя прожити всмак.
Тоді, як негативні,
Немов пожежу, слід гасить,
Щоб більше не роздмухать.
Вони не варті, щоби жить.
Не слід їх навіть слухать.
Можливо, дума хтось із вас,
Що ними поділитись
Із друзями слід, щоб в той час
Із ними не лишитись,
Коли не вийде в тебе щось,
А друзі ж порятують,
Коли на поміч прийде хтось.
На те ж вони й існують.
Можливо, й так, та не завжди,
Потрібно пам’ятати,
Зуміють друзі від біди
Тебе порятувати,
Хай скільки не прийшлося б їх
В житті своєму мати.
Тому зусиль усіх своїх
Слід всім нам докладати,
Аби здолати назавжди
Її ураз сміливо
І вік без жодної біди
На світі жить щасливо.
Євген Ковальчук, 21. 09. 2020
