*****
Серце й душу тисне смута
Каменем важким.
Перемога ж не здобута
Ще над лютим, злим
Ворогом, який вломився
В наш коханий край
І вести ще не стомився
Цю війну, та край
Цій війні таки настане.
Ми покладемо.
І тоді війни не стане.
Адже не ждемо
Лиш цього ми, наближаєм
Цю солодку мить.
Ворога свого здолаєм.
В цім нам пощастить.
Хай не в цей день і не завтра,
Та погасне все ж
Ця війни нещадна ватра.
Більш війни пожеж
В нас не буде, як здобудем
Перемогу ми,
І у мирі жити будем
Щасними людьми.
Буде ж нам всміхатись доля
Кожен день і мить,
Бо навік від нас недоля
Птахом полетить
В край далекий і незнаний.
Мир, який прийде́
В край наш рідний і коханий,
Ввік вже не піде́.
Буде мир із нами завжди.
Будем ми з ним жить,
Бо війна мине назавжди
В ту прекрасну мить.
Євген Ковальчук, 01. 10. 2022
