- Як твій водоспад? - ми сиділи на березі моря і спостерігали як Аліса бавиться з дітьми.
- Думаю, що скоро народиться. - Він прискіпливо вдивлявся на неї і проводив поглядом по тілу. В неї уже був помітний животик.
- В прямому і переносному значенні?
- Ну звісно, що з моєї сторони буде переносне. Поглянь на мене, - він кивнув жестом по своєму тілу і ми обоє почали сміятися. - Зараз якесь наче затишшя перед бурею в мене. Змішані почуття, хочеться все встигнути до народження.
- Ви вже знаєте хто буде?
- Ще ні.
- Пам'ятаю, як я колись читала раз за разом, а вони все лилися потоком і здавалося, що це буде безкінечно.
- Ага, а я думаю чого всюди появилися прочерки, а це ти їх зачитала так до дир, - він помахав на мене пальцем і ми знову почали сміятися.
Я скромно відповіла, змінюючи голос і смішно вигинаючи губи:
- Так, признаюся це я в усьому винна.
Запала мовчанка. Я глибоко зітхнула і мій погляд помандрував за обрій, туди де сонце почало лягати на землю до сну.
- Переживаєш?
- Не те слово, - я обняла свої коліна і схилила підборідок на них.
- Писав щось?
- Одне смс за день. "Все добре, я в дорозі". А тобі?
- Мені теж, майже, те саме. Не переживай ти так. Все буде добре. - він поклав руку на моє плече.
- Думаєш? - я глянула на нього.
- Я знаю, - він підморгнув мені і я зрозуміла, що він знає щось більше за мене, але мені достатньо було цієї ствердної відповіді.
Раптом діти позривалися і побігли в напрямку будинків.
- Тато, тато, - дзвінкий дитячий сміх залив весь пляж.
- Хто замовляв гарячі коктейлі? - він ніс на підносі кілька стаканів, на стінках яких був помітний уже конденсат.
- О біг бос у нас сьогодні за офіціанта, - Брат не міг не підколоти і ми усі щиро засміялися.
- Тільки сьогодні і тільки для вас, - ми міцно поцілувалися, коли я підійшла, а діти вхопилися за його ноги, - ммм мої рідні.
Наймолодша теж почала повзти на колінах, залишаючи на піску цікавий слід і вже хотіла підняти головку, щоб глянути на тата, але захиталася і нирнула обличчям в пісок.
- Тримай, - він передав мені піднос і взяв попід руки малютку на рівні своїх очей.
- Супер! Пісок ми ще не пробували, - промов він і широка посмішка засяяла на всі ще не вирослих тридцять два і покритому піском її личку.
