Образу Отця —
Богу-Слову
з любовʼю й новим словом
присвячується
З мистецтва слова,
що при мені вже — та
знічувалось суверенним буть,
й зі мною — порятівно-світлодеспотичним!
я кличу в вічність!!
Бо дати дух —
нагодувати
душу
й також її тіло,
тож й товстий світ їжу ротам
носитиме
худенькі — ми, на от! слова — великі!!
та ми несхитні
як в непохитнім так є ділі
звертаємось до Бога своїм ликом
нам слово Боже
є — благовістиме:
ми — український дух!!
Та слухаємо в трепеті — Дух Божий
бо все минає
Дух Божий — Вічний
тож дух — вічність
та що всім психіки й психологічне?
Вже в Року грецькому — минущостей немає!
Як міцно вріс в Христа —
То хто ту — психологію — приймає?
Хіба Христос про недуховне де навчає??
З мистецтва слова
що при мені вже —
та! —
знічувалось
суверенним буть!
й зі мною — порятівно-світлодеспотичним*!
це лиш про слово!
двоє в одному серці
кличем в Вічність!!!
10.09.2023,
м. Київ — другий Єрусалим
* - тут - "Is pola, eti despota!" (спів церк.)
"Переживання антиномічності великих форм — зближує з Христом, щадячи таким чином, вас і піднімає…
Множини різних схем і теорій, як такі, що походять з різних точок спочаткових, — це доказ тріщин світобудови. Сам розум розколотий і роздрібнений, і тільки очищений ум в серцях святих і праведних — дещо цільніший: в ньому зростаються тріщини і осколки, хвороба буття заліковується, рани затягуються, наскільки сам він є органом світу, що оздоровлює…
Вся справа в Христі і Богородиці: у пережитті й освоєнні цілісності творів для становлення у Вічності.
Слава Богу, я доніс цю думку до людських свідомостей, хай просто, задля зручності.
Зрозумілість і любов (світло і теплота) — одно на висоті-глибині і творить все."
("Хто може - усвідомте антиномічність і спасіться"- в КП розділ "Проза" І.Ш.)
