Завірюха і Ведмідь. Казочка.
Продовження віршика "Веснонька і завірюха"
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980240Квітує сад та Завірюха
Не хоче йти і вельми злиться !
Весни, нахаба, геть не слуха
Ніяк не хоче поступиться !
Хурделить сніг на ніжний цвіт -
Завіять хоче цілий світ !
Та стрілась з вітерцем гарячим -
Ой, як же він її обняв !...
Що мало зовсім не здолав
Гарячим подихом юначим !
Ледь вирвалася - не спіймать
І га́йда в ліс - скоріш тікать !
Метнулась з страху по дорозі,
А потім - через бурелом !
І опинилася в берлозі,
З ведмедем за одним столом.
- Послухай, друже косолапий,
Єсть справа... Добре дам на лапу...
Берлогу здай, щоби пожить...
Та літо якось пережить !
Ведмідь второпав, хоч спросоння,
Що діло вигідне. Зопа́лу
Ціну заправив... Ой, чималу !
Й угоду склали... Двохсторо́нню !
Тож доки літо чарувало,
Дара́ми осінь частувала,
В берлозі завірюха спала
Під ковдрою, в шовкових травах...
Та час пройшов, тепла не стало
Птахи у даль подались, в вирій ...
Із снігом дощ, і небо сіре,
Вже і зими пора настала ...
* * *
У темнім лісі, при дорозі,
Де непролазний бурелом,
У теплій затишній берлозі,
З ведмедем за одним столом,
Сиділа сонна завірюха,
А їй ведмідь бурчав на вухо
Щось про угоду двохсторонню
І, бідненька вона, спросоння
Ніяк не в силах зрозуміти :
- Про що це він весь час бурмоче ?
Ну що ж від неї він так хоче ?
І має що вона робити ... ?
Продовжував бубніть Ведмідь :
- А то, таких як ти я знаю !
Клялась ти щедро заплатить,
А як прийшла розплати мить,
Шукай-свисти тебе по гаю... !
Вона второпать не могла :
- Який ще борг сплатить пора ! ?
Ведмідь нахнюпився й ричить :
- Комірне час прийшов платить,
І краще мене не гнівить !
Бо миттю вижену з двора !
- Ти ж бо літо все проспала,
Спеки справжньої й не знала !
Кажеш, голова болить ! ?
Комірне нічим заплатить ! ?
Про що ж ти миленька гадала,
Коли угоду ту складала ?
- Послухай, друже косолапий,
Та згодна я... Давай брат лапу...
Ось зараз, зараз, розплачу́ся...
Лишень від сну розворушуся !
І потихеньку повернулась
Та й до дверей... Ледь-ледь дмухнула...
І двері рипнули, розкрились,
А за дверима - білим-біло...
- То що ж це я...? Невже проспала ?
Он снігу ж бо понасипало...
А хто ж у нас тут на порозі,
Як вартовий стоїть в берлозі ...?
Та це ж ведмідь... Щось я забула...
Та лишень мимоволі чхнула,
Як тут ведмедя хитонуло
А, потім, із барлігу здуло...
Він вилетів, перевернувся
Ще й в кучугуру носом вткнувся !
В снігу́ увесь, засніжив очі, .
Вже і комірного не хоче...
Отут вона все й пригадала -
І як від вітерцю втікала,
Та й до берлоги як прибилась
Й на літо як тут прихистилась ...
Тож підійшла, сніг обтрусила,
Клиша́вого перепросила.
Ще й ду́кач зо́лотий дістала
І у медвежу лапу вклала.
Провела його в берлогу
І пішла, але з порогу
Наказала на прощання
Клишоногому повчання :
- Взимку в лісі не гуляй
І барліг не полишай !
Будь всю зимоньку вві сні
То й зустрінемсь навесні !...
* * *
Потім в танці закружляла
Замела, запорошила
Гілок кучу наламала
Вхід в берлогу притрусила,
А сама знялась над лісом,
Крутить снігову завісу,
Верховіття дерев хилить
І натужно, дико квилить !
І набравшись врешті сили,
Захурделила світ білий
Гілки з тріском відриває,
Гуркіт знявсь, немов стріляють !
Стогне схилена осина,
Впала зламана соснина !
Росте куча бурелому
Та хурделиця невтомна -
Невгамовній усе мало -
Аж до хмар вона дістала,
Завертіла круговерть,
Налякала всіх у смерть !
Заревла і загуділа,
Сонце геть ущент закрила,
Землю з хмарами змішала,
Кучугур понагортала !
Захурделила щосили,
Всі шляхи позамітала,
Шкоди всюди наробила...
І не трішечки... Чимало...
Через три доби стомилась,
Покружляла і спинилась,
Обдивилась дуже строго
Все своїм хазяйським оком :
- Треба б ще було кружляти,
Та піду я до берлоги
І в ведмедика під боком
Завалюся міцно спати ...
А народ - як є завзятий,
Хай хвата скоріш лопати
Й чистить старанно дороги ...
Ще завію... Ради Бога ...
07.12.2023 р.
Фото https://st.violity.com/auction/big/auctions/89/1/91/89019194.jpg
Ваша казочка схожа на правду, Миколо. Хотілося б, щоб сьогоднішня правда стала схожою на казку, добру й чарівну.
Знаю, що Ви ще й таку згодом напишете.