Чергове літо вже позаду.
Остання тепла літня ніч.
Осінні дощові принади
Чекають зранку віч-на-віч.
Якісь чергові сентименти
Щемлять у серці. Як завжди.
І літа сонячні моменти,
Як посмішка, що втратив ти.
А поблизу вже листопади.
План - дозбирати врожаї.
Осіння мряка і тумани
В думках ввижаються тобі.
Колись - прощання з безтурботним,
Веселим з друзями життям,
Попереду була робота -
Складне у школі навчання.
Від чого серце тужить зараз,
Не знаєш. Звичай вже такий.
Немов би щось важливе втратив,
З чим попрощатись не зумів.
Минуле сповнене надій,
Немовби з мріями побачень,
Страшна для тебе далечінь
В примарах самозвинувачень.
Все буде добре, ніч мине,
Й у світлі сонця шлях віднайдеш!
Що не твоє, хай собі йде!
Ще стрінеш те, на що чекаєш!
