Вісь
Поема
Єдиносущній і нероздільній Трійці,
вищій всіх ангелів Матері Божій,
вдячний за спасіння,
в любові присвячую
Ця держава Твоя
єдність міста
єдність хорів
єдність війська —
як ангельський сей цвях
і сяє в нас
і в бурях важливісінький —
єдність гармонії!! —
це злагода й краса
і Центр у християнськім місці!!
і я у цвясі
цвях —
світу електрику
трансформувати —
і бити цю скажену благовістям!!
міг би жить з Богом в золоті — а тут весь фіолет
характер отакий
що є такий поет
є знахідка у світу
я центр
а трансформоване вже передмістя!
Слово! я є заміс Твій
а я руками серця
світ Твій мІшу
що тісто
має вискочити
крізь
завісу —
в світла нішу!!
дай сильніших — цікавіших!!
І руки Матері спасають —
в часу річці!!
Я ж Боже світло, давши, —
викликаю в переніссях!
я ж гриф
пряма струна
я ж помічник —
за струнний геній?
і повісять!!
і часослов читатимуть
я гратиму — у місті
куди всім пересісти
в вічний дотик
зрячого і до сліпого
язик не скорописець —
як? і з чого??
вічний — гнотик! —
вселенна горить радістю!
ув Бога!!
31.08.2023, після Літургії,
Київ —
другий Єрусалим