Поема
Пресвятій Трійці
із Пресвятою Богородицею
з любовʼю в трепетаннях присвячується
Бо хто з нас є Сонце —
й тополя край поля?
і плавають Небом —
хліби на роздоллі?
чи праведні очі
хоч з чимось в неволі?
от! Ти це і хочеш —
щоб радість і щастя — і доля!..
Ти птахом сокочеш —
і птаха на крилах
жде радість! І щастя! І воля!
Ти ж книга пророків!
і в тому — читомо
і в крилах — читома!
і небо і простір
і книга! — в мені це як вдома
і я в небі — вдома!
Бо Ти скрізь — є вдома!
Ти воля є — врешті,
причал — що збулися…
й знайдуть Твоє серце
гаряче —
прийдешні!
Ти корінь в зітханнях
щасливого листя
земля — у навчаннях
полита бʼє зеленню —
і перелистана!
Така в моїм серці!!!! —
не хочеш буть виставлена…
І знову — навчання
Веселка
веселка
веселка
та й то не остання
дається —
мов суть в коромислах —
бо в полі й клечання…
І слава всіх сущих! —
хто в полі
і в небі —
Красо! Невсипущих! —
поет не спить
в Тебе!
І так освятитись —
це залпом
на Тебе
дивитись!
дивитись!
Цвісти — і коритись
Мов залпом — заслАння
і — нІ з ким миритись
та й не видно їх — з ким це миритись
одне лиш від Тебе —
одне осяяння!!!
27.08.2023,
Київ —
третій вибір Богородиці
