*****
Йде війна, на жаль.
Міцно серце тисне
Темная печаль
І на шиї висне
Каменем важким.
Всі зів’яли квіти
У душі. Сумним
Є я. Плачуть віти
На деревах теж,
Ронять ниць сльозини,
Бо війна усе ж
Йде і на частини
Край наш розрива,
А із ним і душу,
Й серце. Рік чи два,
Я спитати мушу,
Буде йти війна
Ще, чи, може, й більше?
Нащо нам вона?
Прагнемо найбільше
Ми у мирі жить,
А також у щасті,
А не лиш тужить
З нею у нещасті.
Ні, ми не здамось
Ворогам триклятим!
З ними ми б’ємось
З силою й завзятим
Прагненням здолать
Їх. І їх здолаєм
Ми, бо проти зла
Сил всіх докладаєм.
Перемоги мить
Вже ось-ось настане,
А війна ця вмить,
Наче сніг, розтане
Євген Ковальчук, 24. 08. 2022
