Достигне медонос, духмяний глід,
Забагріє червона, соковитая калина.
І побратається із західом далекий схід,
Як об'єднаються єдиная країна.
Так, так. Саме ця знедолена весна,
Рішуче наштовхає на причастя.
Вона сльозлива, щира, голосна,
Тремтить як в буревій дитяче щастя.
Держава - то одна, єдиная сім'я,
Де рівні, рідні всі, є мамо, сестри, тато.
Держава - це конституції броня,
Де мир і злагода із братом.
Будують хмарочоси схем, систем,
Спотворена апгрейдами культура...
ЗМІ - зміїне кубло тих ганебних тем,
Сучасний мотлох та електрокулатура.
Достигне розум, а чи розтане лід?
Паркани постанови, та дешеві знову акти.
Замулило Дніпро, перейдиш вбрід,
Людей об'єднує життя, а це вже факти.
ID:
980028
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 12.04.2023 18:57:41
© дата внесення змiн: 12.04.2023 20:25:56
автор: Каа3003
Вкажіть причину вашої скарги
|
