"Я не композитор, я записувач,
Бо мелодії пишу з небес,
Бог диктує, я просто записую..."
Всім даруючи крихту чудес.
А торкнеться душі, чи залишиться
В потаємнім кутку із теплом,
То виходить, що правильні струни
Доторкнув тим душевним смичком.
Крилом чорним торкнулася доля,
Найдороще забрала з життя,
Ні, нелегко було повернути
Знову нотам глибин відчуття.
"А вже осінь" прийшла в його сад
Та залишиться в пам'яті нам,
Та мелодія послана Богом
Що веде у рапсодії Храм.
"Звучала скрипка" і звучить
Над Прикарпатським зеленкраєм,
Надчистим джерелом дзюрчить
З Долини шириться над плаєм.
Дарує чистоту думкам,
Змиває зашкарублі шлаки,
Дає задуматися нам -
Божественні все ж нотні знаки...
Як добре, що "записувач"
Дає нотам порядок
Й душі своєї крихту
Лишає нам у спадок.
16.04.2023 р.
