Сніги вже тануть! І над містом
весняне сонечко сія,
сія, немов пташина пісня,
така весела, тепла, млісна
в вікні весняного вже дня.
Шатром блакитним нависають
над головою небеса.
Мов білі латочки, блукають,
немов пристанища шукають,
хмарки́… Блаженна ти, краса,
що народилася весною,
полита щебетом струмків.
Так квітни ж, сонце, наді мною
вгорі усмішкою ясною
на зло вітрам холодних зим!
(Це один із перших віршів, який був надрукований у газеті)
