Дорога мокне під весняним дощем
від нього звісно ніде де сховатися
а ні під деревом і навіть під кущем
не вийде так від нього врятуватися...
Вода не ллється тільки під мостом
звичайно що під ним ще дуже сухо
під ним знаходжуся як під зонтом
хоч і натягую я ворот по самі вуха...
І через врем'я дощик став зникати
але ще не перестають текти струмки
і коли вітер став краплями бризкати
скоріше йти в метро виникли думки...
