Я бачив сон: немов переді мною,
Є дівчина красива і струнка.
Й мене зачарувала так собою,
І заспівала, як дзвінка струна!
Вона сказала, що прийшла кохати,
І дарувати ніжність і тепло.
Назавжди, щоб мене з собою взяти
Й піти, де квітів шовкове руно.
Вона прийшла, щоб душу напоїти
Доволі дуже спраглую мою.
А вечорами мило гомоніти,
Та й доленьку повідати свою.
Прийшла, аби собою освітити
Мій битий шлях, життєвую тропу.
Вогонь в моєму серці розпалити,
І берегти від вітру і дощу.
Але в замін нічого не просила,
Лиш тільки серця часточку мою.
Аби обом нам відростити крила
І полетіти разом до раю!
