Твоя стежа життя , не завжди рівна.
Не так, як скатертина на столі,
Як курс валют, то вверх то вниз подібна…
А десь вгорі курличуть журавлі.
Буває й так, що стежка запетляє,
Ніби повторює один і той маршрут.
В тих петлях зрада засідає ,
А як без них ,тримай міцніш хомут.
Бо зрада нам не просто надається,
Це нам урок, як іспит по життю .
Її так легко нам пробачити здається,
А зрадник, непідвладний каяттю .
Прямуй вперед і не звертай з дороги.
Не повертай туди де зрадили
Де насміхалися ,плювали в спину,
Змішали із багном і прокляли .
Нехай попереду занадто важко,
Там невідомість, може й страх ,
Серце тріпоче ,як у пташки .
Рвись уперед , до крові на руках !
Свій шлях ти ладен сам творити ,
Господь тобі лиш напрямок дає .
Вирішуй сам, кого любити ,
Кому сказати -Сонечко моє !
Якщо кого покличеш ти до себе
І згоден будеш з ним разом пройти ,
Стежки з’єднаються в широкою дорогу
І зійдуться розведені мости .
Попереду майбутнє в мріях,
Позаду залишився сум і страх .
Із боку - віра і надія !
Любов - із журавлями в небесах!
22.12.2021р. Олександр Степан.
ID:
964625
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 03.11.2022 21:40:05
© дата внесення змiн: 03.11.2022 21:40:05
автор: Степан Олександр
Вкажіть причину вашої скарги
|
