Усміхнене обличчя в сірому шоломі,
У камуфляжі точена фігура...
Її очей блакитних вже торкнулась втома,
А тінь незграбна, скута і понура...
І плечі вже згинає клята "плитоноска",
Не додає ходи пекельна зброя...
Відрада після бою тільки папіроска,
"Живі, цілі, разом!" - вся правда твоя.
Відмінностей нема: ти чоловік, чи жінка,
Бо на війні солдати наче тіні,
І побратим прикриє, і стріляє дзвінко...
Нема слабкої статі в Україні!
Земля втонула у осіннім буйноцвітті
Та подих сперло і вологі очі мої:
"Немає повісті сумнішої на світі...",
Ніж повість про дівчаток в однострої...
7.09.22
