Дописано до слів Еріх Марії Ремарк.
Вечірня заграва згасала просто на очах
а потім день минулий проковтнула ніч
і красувався місяць при зірках свічках
знімаючи білі хмари зі своїх тонких пліч...
І темне місто потроху охопила тиша
а потім непроглядна тьма все заволокло
хитаються дерева їх вітер ледь колише
і старенький ліхтар дивиться в вікно....
Від нього дуже слабо розсіювався світ
а потім появилася невелика жовта пляма
виднілася у промені кумедна тінь від віт
і біля дома обнявшись міцно йшла пара...
